Павлоградське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області пояснює, чому варто впроваджувати культ здорового харчування серед дітей.
Людина харчується постійно – від народження й до смерті, і тенденція харчування в Україні негативна: приблизно 60% дорослих мають надмірну вагу або ожиріння. Тобто люди не харчуються так, як це треба робити. Аби змінити ситуацію, є найбільш ефективні інтервенції. І перша з них – дитяче харчування.
Харчові звички закладаються нами з дитинства, і зазвичай малюки, яких батьки привчали харчуватись правильно, обмежували вживання фаст-фуду та шкідливої їжі, у дорослому віці підтримують цю модель поведінки. А школа – це середовище, яке з початку життя формує здоровий вибір у майбутніх дорослих людей. Якщо діти, приходячи щодня в школу, будуть бачити і їсти лише здорові продукти, вони можуть впливати на своїх батьків. А отже, зможуть змінити ситуацію вдома.
Понад дві третини українців мають нездорові харчові звички, сформовані ще в дитинстві. Відповідно, 69% батьків усвідомлюють, що недостатньо знають про користь продуктів, чи їх шкоду. Тому нині 67% школярів беруть із собою з дому нездорові перекуси та солодощі замість збалансованих снеків та фруктів. Отже, для того аби виростити здорову націю необхідно дотримуватися правил харчування.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 року №305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» можна виділити основні особливості продуктів в шкільному харчуванні:
– приблизно 75% продуктів у їдальнях мають бути рослинного походження: овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди;
– картоплю як окрему страву можна пропонувати не більше двох разів на тиждень у разі п’ятиденного перебування в школі, або не більше трьох разів на тиждень у разі 6-7-денного перебування;
– відварювати овочі, щоби приготувати салати на наступний день, не можна. Салати треба заправляти перед видаванням;
– необхідно надавати перевагу продуктам із вищим вмістом харчових волокон. Наприклад, обирати гречку замість рису;
– надавати перевагу цільнозерновим хлібобулочним виробам із високим вмістом клітковини з додаванням висівок, насіння;
– м’ясні страви (очищені від волокон курку, індичку, нежирну свинину, телятину) треба якомога частіше комбінувати з овочевими гарнірами чи салатами;
– рибу мають давати двічі на тиждень. Учням початкової школи належать порції по 60 г, старшокласникам – вдвічі більші (120 г), а для учнів 5-9-х класів – 90 г. Ідеться навіть про включення до меню корисної морської риби, але це не норма, а лише рекомендація;
– щодня дитина має отримувати на сніданок молочні чи кисломолочні продукти, бажано з доданим вітаміном D: склянку молока 2,5-3,2% жирності, або 125 г йогурту 1,5-2% жирності чи кефіру 2,5-3,2% жирності. Напій можна замінити такими продуктами: 125 г кисломолочного сиру, або 70 г м’якого сиру, або 25 г сметани, або 15 г сиру твердого. І ще такі самі порції сиру чи сметани учні повинні отримувати тричі на тиждень на обід;
– насичені жири, зокрема вершкове масло, не мають становити понад 10% від загальної кількості калорій;
– у стравах можуть бути очищені горіхи або насіння. Але про це треба вказувати в меню, аби діти з харчовими алергіями знали про це. Горіхи або насіння також можна пропонувати в окремій упаковці, але без глазурі й додавання цукру;
– сніданок, обід та вечеря мають містити по одній порції зернових продуктів або картоплі, овочів, фруктів, м’ясних чи рибних страв, молочних чи кисломолочних продуктів. Плавлений сир не дозволяється;
– сіль можна використовувати тільки йодовану та лише для приготування їжі. Заборонено використовувати соуси та майонези, крім кетчупу з високим вмістом томатів на 100 грамів продукту;
– питна вода має бути доступна завжди під час їжі, сік можна пропонувати в обмеженій кількості й без додавання цукру та підсолоджувачів.
«Поза законом» у школі оголошені: заморожені напівфабрикати, гриби, консерви, ковбаса та сосиски, копчена та солона риба, продукти з трансжирами.
У разі організації роботи буфету у шкільному закладі слід знати про перелік харчових продуктів, які заборонено реалізовувати у шкільних буфетах та у торгівельних апаратах, розміщених у закладах освіти:
– кондитерські вироби із кремом та морозиво, солодкі хлібобулочні вироби;
– продуктів з високим вмістом цукру чи солі, консервантів, барвників та ароматизаторів;
– газовані напої, зокрема, солодкі газовані напої та енергетичні напої;
– м’ясні та рибні продукти промислового та кулінарного виробництва;
– непастеризовані соки та молочні продукти, кава і гриби;
– продукція домашнього виробництва.
Окремо хочемо окреслити питання про алергії та непереносимість окремих продуктів у дітей.
За останні десятиліття харчова алергія у дітей, на жаль, стала досить популярним захворюванням. Згідно із статистикою, кількість випадків харчових алергій серед дітей зросла.
У дітей найчастіше бувають алергії на молоко, яйця, горіхи, сою, пшеницю, рибу й морепродукти. Дитина не має їсти продукти, на які в неї алергія. Це небезпечно для її організму й може спричинити навіть анафілактичний шок.
Діти з харчовими алергіями повинні споживати збалансований набір харчових продуктів з енергетичною і поживною цінністю відповідно до вікових та статевих потреб для забезпечення оптимального росту і розвитку. Виключення продукту, який зумовлює харчову алергію, повинно бути компенсованим індивідуальною модифікацією харчування для запобігання дефіциту харчових речовин.
При наявності медичного заключення щодо підтвердженої харчової алергії із відповідними рекомендаціями щодо харчування рекомендується виключення з дієти продукту, який провокує появу реакції гіперчутливості. Такі виключення мають назву елімінаційна дієта. Доцільно відмовитись від споживання лише того продукту або продуктів, які спричинюють алергічну реакцію.
Харчова непереносимість стосується вуглеводів, лактози, фруктози та глютену. Непереносимість глютену (білок злакових культур (пшениці, жита, та ячменю) – це захворювання під назвою «целіакія», і людей із ним у світі до 1%. Дотепер єдиним ефективним способом лікування целіакії є пожиттєва безглютенова дієта. У харчуванні дітей та підлітків дозволені усі продукти, страви і напої, які складають здорову, збалансовану дієту за виключенням тих, в яких присутні пшениця, жито, ячмінь та овес, який вміщує глютен. Але медицина вважає, що глютен і злакові продукти – корисні. І виключати їх із раціону, якщо немає встановленого діагнозу «целіакії», безглуздо і призводить до погіршення стану здоров’я.
Непереносимість лактози – стан, який виникає внаслідок зменшення продукції ферменту лактази. Останній відповідає за розщеплення дисахариду лактози на моносахариди глюкозу і галактозу у просвіті тонкого кишківника. Непереносимість лактози у дитини вимагає спеціального безлактозного чи низьколактозного харчування. Дітям старшого віку можна вживати овочі, рибу, м’ясо, яйця, жири, фрукти, цукор. На сьогоднішній день існують спеціальні безлактозні продукти. Широкий асортимент таких продуктів дозволить організувати повноцінний раціон для дитини. Дітям старшого віку за даної патології повністю виключають молоко (не лише незбиране, а й згущене), а також різноманітні кондитерські вироби, у яких є молочні наповнювачі.
Павлоградське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області надає поради батькам та членам сімей школярів.
Батьки школярів можуть підтримати загальношкільний підхід до здорового харчування та допомогти своїй дитині навчитися та виробити ставлення, формувати звички й уподобання до здорового харчування, зокрема:
– бути прикладом для наслідування щодо здорового харчування та поведінки;
– залучати дітей до здорового харчування вдома (наприклад, складати бюджет для купівлі корисних продуктів, готувати їжу за здоровими рецептами);
– пропонувати здорову їжу та напої, коли дають дітям їжу із собою до школи;
– допомагати школі планувати, реалізовувати й оцінювати ініціативи щодо здорового харчування.
